Ульотний апгрейд: як підвищити продуктивність комп'ютера?

Вибір процесора

Процесор (CPU) - серце будь-якого комп'ютера, яке визначає, з якою кількістю завдань він буде справлятися за секунду. Головним параметром CPU є частота, що вимірюється в герцах (Гц). Чим вище частота процесора, тим більше буде здатний комп'ютер.

Припустимо, що у користувача був спочатку встановлений дуже старенький процесор AMD Sempron 3000+. Робимо запит у Google: "cpubenchmark.net AMD Sempron 3000+". Переходимо на сайт бенчмарку з аналізом цього процесора. Перед нами коефіцієнт його реальних можливостей. Він дорівнює у разі 408 единицам.

Для спритнішої роботи ПК потрібен процесор з коефіцієнтом не нижче 1200 одиниць. Такий CPU дозволить без лагів та гальм працювати з документами, дивитися фільми онлайн, слухати музыку під час роботи з декількома вкладками браузера. Для сучасних ігор (рік випуску 2018 і старше) потрібний процесор з коефіцієнтом не нижче 4000 одиниць.

Новий процесор потрібно вибирати зі списку рекомендованих. Нагадаємо, що всі підтримувані материнською платою процесори вказані на сторінці технічних параметрів MotherBoard.

Наприклад, для апгрейду буде взято процесор AMD Athlon 64 X2 Dual Core 6000+. Ця модель CPU вказана у списку параметрів материнської плати. Дивуємось у бенчмарку його реальні можливості. Для цього потрібно зробити запит у Google: cpubenchmark.net AMD Athlon 64 X2 Dual Core 6000+. Бенчмарк говорить, що процесор має коефіцієнт 1603 одиниці. Це далеко не ігровий, але й не найповільніший процесор. CPU дозволить забути про гальма при роботі з будь-якими офісними завданнями. Можна навіть розважитись іграми, які були випущені до 2013-2014 року.

Даний процесор - це вершина модернізованого комп'ютера, наведеного як приклад. Якщо користувачеві потрібен ігровий комп'ютер (з коефіцієнтом CPU від 4000 одиниць), то доведеться вибирати нову материнську плату, що еквівалентно покупці нового ПК. Але якщо у вашого «дідка» встановлена більш сучасна материнка, ви цілком можете підібрати собі найкращий процесор.

Вибір оперативної пам'яті

Оперативна пам'ять (ОЗП) – це показник продуктивності комп'ютера. ОЗУ відкриває швидкий доступ до робочих файлів. Чим більше оперативної пам'яті використовує комп'ютер, тим більший обсяг файлів може надаватися в режимі швидкого доступу.

Відносно рекомендованого обсягу ОЗУ можна сказати одне: що більше оперативної пам'яті використовує комп'ютер, то краще. Мінімальний обсяг для більш-менш комфортної роботи на настільному комп'ютері становить 4 ГБ - саме з цього обсягу оперативної роботи відкривається можливість використання 64-розрядної операційної системи.

Тип оперативної пам'яті визначається материнською платою. На сторінці з описом MotherBoard є дані про тип та частоту ОЗУ. Зрозуміло, не треба забувати про обмеження материнської плати на обсяг оперативної пам'яті. Це значення вказується у рядку пропускної здатності «материнки». Візьмемо інший приклад, якщо у нас більш нова материнка, яка має два слоти під DDR3 з максимальною частотою 1333 МГц та об'ємом до 16 ГБ.

Зазначимо, що фахівці настійно рекомендують використовувати «двоканальний режим» підключення оперативної пам'яті. Це коли слоти ОЗУ розподіляються у комбінації 2+2 ГБ, 4+4 ГБ і т. д. Іншими словами, дві планки по 4 ГБ будуть працювати краще, ніж одна на 8 ГБ.

Відповідно, ми можемо купити дві планки DDR3 1333 МГц на 4 ГБ або 8 ГБ шкірна і встановити їх. Вкрай бажано брати саме однакові плати з однаковим об'ємом, тактовою частотою та схемою таймінгу, щоб уникнути конфліктів.

Заміна жорсткого диска

Жорсткий диск – місце зберігання всіх файлів. Чим об'ємніше сховище, тим більше інформації можна буде зберігати на ПК. Одним із пріоритетних напрямків апгрейду є заміна жорсткого диска. Комп'ютери минулого покоління використовували традиційні магнітні накопичувачі HDD. Слабким місцем жорстких дисків даного типу є невисока швидкість обміну даними, а також наявність тертьових пар (магнітний диск обертається), через що HDD необхідно було розміщувати виключно в рівному горизонтальному положенні.

Альтернативою непрактичних HDD-пристроїв є твердотельні накопичувачі SSD, які володіють чудовою швидкістю обміну даними, стійкістю до механічних впливів, низьким енергоспоживанням та легким вагою.

Для настільного комп'ютера рекомендується використовувати SSD-накопичувачі з підключенням SATA. Твердотільні накопичувачі цього плану мають такі ж роз'єми та типовий розмір корпусу, як і класичні HDD. Максимальна швидкість обміну даними SSD із підключенням SATA складає до 6 Гбіт/с.

Крім SATA, великого поширення набуло PCI-підключення. Жорсткий диск такого плану вставляється безпосередньо у слот розширення PCI-E. Твердотільні накопичувачі з PCI-підключенням можуть володіти куди більшою швидкістю обміну даними, ніж SATA-аналоги. Зрозуміло, PCI-диски і коштують більше.

Щодо вибору обсягу пам'яті, для домашнього ПК цілком достатньо SSD-накопичувача на 256 ГБ. Звичайно, багато чого буде залежати і від бюджету. SSD-диски коштують мінімум у кілька разів дорожче за HDD-аналоги. Ідеальним варіантом SSD для домашнього комп'ютера стане жорсткий диск на 500 ГБ. А що залишився після апгрейду жорсткий диск ви можете залишити в системі як додаткове сховище файлів, до яких звертаєтеся не так часто: для фільмів, музики і т.д. А ось установка операційної системи, програм, ігор на новий SSD-накопичувач може значно підвищити швидкість роботи комп'ютера.

Висновок

Почніть з апгрейду процесора та оперативної пам'яті. Потім можна додати і нову відеокарту. Проте тема вибору графічного адаптера претендує на окрему статтю.

Робіть апгрейд поступово. Спостерігайте, як зростають можливості вашого ПК. Тільки в цьому випадку ви прийдете до розуміння, які комплектуючі за що відповідають.

джерело: brain.com.ua